соціологізація — ї, ж. Вирішування певних питань з позицій соціологізму. Соціологізація в літературі … Український тлумачний словник
соціалізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
соціологізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
соціалізуватися — у/ється, недок. і док. 1) Піддаватися соціалізації. 2) тільки недок. Пас. до соціалізувати … Український тлумачний словник
соціальний — а, е. 1) Пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві. || Зумовлений поділом… … Український тлумачний словник
маргіналізація — ї, ж. Процес втрати колишніх соціальних зв язків із неповним засвоєнням культурних, етичних цінностей нового соціального середовища. || Розмивання чітких соціальних, культурних і т. ін. орієнтирів, традицій … Український тлумачний словник
деідеологізація — ї, ж. Відмова від ідейних, світоглядних, класових засад у соціальному житті, в його зображенні. Деідеологізація мистецтва … Український тлумачний словник
організація праці — спосіб сполучення безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально економічних результатів. Організація праці є об’єктивною необхідністю і невід’ємною частиною трудової… … Термінологічний словник з економіки праці
деперсоналізація — ї, ж. 1) У медицині – розлад самосвідомості; характеризується головним чином почуттям відчуження власних думок, емоцій, дій. 2) У філософії та соціології означає крайні форми відчуженості стандартизації особистості … Український тлумачний словник
детермінологізація — ї, ж. Соціально мотивоване явище міграції термінів за межі своїх терміносистем … Український тлумачний словник
